Історія справи

Постанова ВАСУ від 25.08.2016 року у справі №804/19605/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2016 р. м. Київ К/800/39010/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бухтіярової І.О., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Норіка» (далі - позивач, ТОВ «Норіка») звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка», які визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронних базах податкової звітності відкориговані показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка», які були визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка»;

- визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка» такою, що подана у момент її фактичного отримання;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року, суди задовольнили адміністративний позов, вийшовши за межі позовних вимог, у наступній редакції:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка», які визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року, в автоматизованій інформаційній системі податкового органу, в тому числі в підсистемі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі акту перевірки від 19.11.2014 року № 9077/04-63-22-03/36366517;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі податкового органу, в тому числі в підсистемі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка», які були визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року та відкориговані на підставі акту перевірки від 19.11.2014 року № 9077/04-63-22-03/36366517;

- визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка»;

- визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка» прийнятою відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме - 01.12.2014 року;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що податкова звітність складена позивачем у відповідності з законодавчо встановленими вимогами, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для неприйняття такої.

Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року було порушено вимоги п. 48.3 ст. 48 та п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: зазначено недостовірний обов`язковий реквізит - податкову адресу, за якою підприємство фактично не знаходиться, про що свідчить довідка податкової міліції, а тому відповідачем правомірно відмолено у прийнятті зазначеної декларації позивача. Відображення в інформаційних базах даних податкового органу будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Норіка» перебуває на податковому обліку в податкових органах та є платником податку на додану вартість.

27.11.2014 року ТОВ «Норіка» було направлено до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2014 року поштовими засобами зв'язку цінним листом з описом вкладення, що підтверджується наданими позивачем та дослідженими під час розгляду справи описом вкладення цінного листа, фіскальним чеком та поштовим повідомленням про вручення контролюючому органу цього поштового відправлення 01.12.2014 року, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 101-107,118-119).

Листом від 02.12.2014 року за вих. № 42320/10/04-63-18-03 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року. Підставою для відмови у прийнятті податкової звітності відповідачем зазначено те, що надіслана ТОВ «Норіка» декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 та п. 45.2 ст. 45 ПК України, оскільки у ній вказаний недостовірний обов'язковий реквізит - місцезнаходження платника податку (а.с. 116-117).

Щодо коригувань показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка» за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року, ДПІ визнано, що то такі коригування дійсно мали місце у зв'язку із внесенням до електронних баз даних податкового органу відомостей за результатами перевірки позивача, викладених в акті від 19.11.2014 року № 9077/04-63-22-03/36366517, та жодним чином не стосуються факту неприйняття податкових декларацій.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Правовідносини, зміст яких, зокрема, складає оформлення податкової звітності, подання податкової декларації до контролюючих органів, врегульовано главою 2 Податкового кодексу України.

Положеннями п.п. 49.2, 49.1 ст.49 ПК України передбачено обов'язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

При цьому, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Згідно пункту 46.5 зазначеної статті форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

За змістом п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Пунктами 48.2, 48.3 ст. 48 ПК України визначено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити, зокрема, такий обов'язковий реквізит як місцезнаходження (місце проживання) платника податків (абз. 9 п. 48.3 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відмови у прийнятті податкової звітності відповідачем зазначено те, що надіслана ТОВ «Норіка» декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 та п. 45.2 ст. 45 ПК України, оскільки у ній вказаний недостовірний обов'язковий реквізит - місцезнаходження платника податку.

В той же час, податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка» та додатки до неї, які є її невід'ємною частиною (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)), були складені позивачем із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 ст. 48 ПК України (а.с.101-107). При цьому, у вказаній податковій декларації на її першому аркуші в графі 6 «Податкова адреса» зазначено: пр. К.Маркса, буд.33, прим. 1, Жовтневий район, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49044, тобто дані, які відповідають відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, де визначено, що місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Норіка» є: пр. К.Маркса, буд. 33, прим. 1, Жовтневий район, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49044 (а.с. 14-15).

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 зазначеного Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

В силу ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців інших відомостей ніж зазначені позивачем.

Згідно з п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що податкова звітність складена позивачем у відповідності з законодавчо встановленими вимогами, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для неприйняття такої, та судами підставно задоволено наступні позовні вимоги щодо:

- визнання протиправною відмови ДПІ у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка»;

- визнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка» прийнятою відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме - 01.12.2014 року.

Щодо позовних вимог про визнання дій ДПІ протиправними з приводу коригування податкової звітності та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Крім того, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

Отже, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про: визнання протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Норіка», які визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року, в автоматизованій інформаційній системі податкового органу, в тому числі в підсистемі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі акту перевірки від 19.11.2014 року № 9077/04-63-22-03/36366517; зобов'язання ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі податкового органу, в тому числі в підсистемі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Норіка», які були визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року та відкориговані на підставі акту перевірки від 19.11.2014 року № 9077/04-63-22-03/36366517; зобов'язання відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 КАС України, частково скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює в цій частині нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі № 804/19605/14 в частині задоволення позовних вимог: про зобов'язання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в автоматизованій інформаційній системі податкового органу, в тому числі в підсистемі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Норіка», які були визначені цим платником податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2014 року та відкориговані на підставі акту перевірки від 19.11.2014 року № 9077/04-63-22-03/36366517; про зобов'язання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року ТОВ «Норіка» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі № 804/19605/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.О. Бухтіярова

А.О. Рибченко